Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Генеральний каталог ЧОУНБ

Картотека аналітичного опису періодичних видань

Бібліотека М.М.Фатова

Бібліотека О.М.Масана

Бібліотека О.С.Романця

Бібліотека Т.В.Покотило

Бібліотека В.І.Михайловсього

Шевченко Т. Г.

Хотинська бібліотека

Нотна бібліотека Й.М.Ельгісера

Бібліотека Д.М.Гнатюка

Бібліотека В.Д.Бялика

Бібліотека Т.П.Смолдиревої

Бібліотека І.Г.Чеховського

Бібліотека Я.Д.Кіршенблата

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Генеральний каталог ЧОУНБ (38)

Каталог журналів (1)

Буковина (456)

Бібліотека О.С.Романця (2)

Хотинська бібліотека (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=демографія<.>

Загальна кількість знайдених документів : 516
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Новіков, В. M.
Якість освіти. PISA-2018: оцінка і потенціал підвищення [Текст] / В. M. Новіков // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 2. - С. 50-70. - Бібліогр. с. 68-69 (6 назв)
Рубрики: Освіта в Україні--Якість
Анотація: 2018 року Україна вперше долучилась до Програми міжнародного дослідження якості освіти (Programme for International Student Assessme, PISA), яке проходить під егідою Організації економічного співробітництва та розвитку кожні три роки. Про завдання і зміст цього дослідження українське суспільство слабо проінформовано. Найбільш обізнаними є управлінці і спеціалісти освітньої галузі. Експертне товариство ще навіть не повністю усвідомило критичний аспект отриманих результатів PISA і не розпочало дис кусію з метою їх оцінки і розробки напрямів розвитку освіти. Мета статті — про аналізувати дані міжнародного дослідження PISA і визначити напрями інноваційного розвитку української системи освіти на принципах інтегративної компетенції, що передбачає застосування учнями аналітичних і комбінаторних навичок для вирішення поставлених завдань. Новизна статті полягає у виявлені основних причин незадовільної якості навчання і обґрунтуванні напрямів подальшої інституціоналізації освітньої галузі, спрямованих на удосконалення методів управління галуззю, реалізація яких сприятиме покращенню якості навчання. Методом дослідження є контент-аналіз емпіричного матеріалу з метою вивчення проблем підвищення якості освіти. Для компенсації інформаційних прогалин і деталізації актуальних питань, висвітлених у міжнародному дослідженні, проаналізовано результати моніторингу процесу навчання ук раїнських школярів, викладено пропозиції щодо формування освітніх стратегій. За середніми показниками рейтингу PISA за успішністю учнів Україна серед 79 країн посідає 37—42 позиції з читання, 41—46 з математики і 35—42 з природничих дисциплін. Результати українських школярів у всіх трьох галузях нижчі, ніж у учнів референтних країн — Польщі, Угорщини, Естонії та країн ОЕСР. Загалом українські учні від стають від школярів інших країн за рівнем функціональної грамотності майже на рік, особливо з математики. Оцінено якість освіти з деяких дисциплін у різних типах освітніх закладів, у регіональному та соціальному контекстах, проаналізовано еко но міко-інвестиційну політику держави в освіті. Розглянуто особливості інстру мен тарію досліджень, що дало змогу дійти деяких попередніх висновків щодо відпо відності порівняльних оцінок якості освіти між кранами. Для подолання розриву між Україною та країнами ОЕСР у рівнях бюджетного фінансування освіти обґрунтована доцільність удосконалення механізму міжбюджетних відносин. Ці питання не знайшли адекватного вирішення в PISA і потребують подальшого висвітлення у державних прог рамах. Запропоновано оновити освітні стандарти і компетенції, оплату праці педа гогічного персоналу, посилити мотиваційні чинники, сприяти розвитку інфраструктури й удосконаленню статистики освіти.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

    Лібанова, Елла Марленівна.
    Щодо розгляду проєкту Програми перепису населення України у 2023 році [Текст] : стенограма співдоповіді на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України 8 грудня 2021 року / Елла Марленівна Лібанова, Ігор Євгенійович Вернер // Вісник Національної академії наук України. - 2022. - № 2. - С. 27-34
Рубрики: Населення--Демографія--Україна
   Статистика--Демографічна ситуація, 21 ст.
Анотація: У співдоповіді зазначено, що реальні відомості про чисельність і склад населення країни, які може дати лише перепис, є необхідною передумовою ефективного управління державою, формування й реалізації виваженої соціальної політики, прогнозування подальших демографічних змін. Інформаційна цінність перепису залежить від повноти переліку запитань, за якими здійснюється опитування населення, узгодження їх з усіма зацікавленими міністерствами та відомствами і відповідності міжнародним стандартам. Тому завдання академічної науки полягає у наданні допомоги Державній службі статистики України у формуванні запитань у переписному листі. На спільному засіданні Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики було погоджено запропонований проєкт Програми Всеукраїнського перепису населення, який планується провести у 2023 р. Ця програма містить більш як 50 питань і визначає перелік демографічних і соціально-економічних характеристик фізичних осіб, домогосподарств і житлових умов населення.

Дод.точки доступу:
Вернер, Ігор Євгенійович

Знайти схожі

    Чопенко, В. М.
    Шляхи подолання соціально-демографічної кризи на селі [Текст] / В. М. Чопенко // Економіка АПК. - 2014. - № 11. - С. 56-60 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Демографія--Демографічний стан--Україна
   Сільські території--Соціальна інфраструктура--Україна
Кл.слова (ненормовані):
міське населення -- сільське населення -- кількість народжених -- кількість померлих -- природний приріст
Анотація: На основі аналізу нинішньої демографічної ситуації на селі розроблено систему дієвих заходів, необхідних для подолання демографічної кризи, припинення депопуляції й збереження людності у сільській поселенській мережі.

Знайти схожі

Комов, М.
Чорна свобода.Ми хочемо бути господарями свого майбутнього [Текст] : коротенькі нотатки щодо слухань у Верховній Раді про демографічну кризу в Україні / М. Комов // Київ. - 2004. - № 4-5. - С. 146-148
Рубрики: Демографія--Україна

Знайти схожі

Марочко, Василь.
"Чорні дошки" України: геноцид по-сталінськи [Текст] / В. Марочко // Пам'ять століть. - 2008. - № 5-6. - С. 192-211.

РУБ CUKK-VDPU
Рубрики: Історія України--Голодомор, 1932-1933
Україна--Історія
Кл.слова (ненормовані):
голодомор -- "чорні дошки" -- канібалізм -- демографія -- радянська влада -- золотозаготівля -- колективізація
Анотація: Планування та перебіг радянською владою голодомору-геноциду (1932-1933 рр.), що призвело до жахливих наслідків, у вигляді канібалізму, повного занепаду освіти, демографічної кризи ( тобто, висока смертність українського народу (до 10 млн. осіб)) та повний занепад України, як держави.

Замовлені прим-ки для відділів: ЧЗПЕРІОД

Знайти схожі

Лісогор, Л. С.
Чинники впливу на якість трудового життя в умовах економічної кризи [Текст] / Л. С. Лісогор // Демографія та соціальна економіка. - 2011. - № 1. - С. 79-85. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Трудове життя--Якість життя

Знайти схожі

Аксьонова, С. Ю.
Чергованість народжень у матерів середнього і пізнього репродуктивного віку [Текст] / С. Ю. Аксьонова // Демографія та соціальна економіка. - 2015. - № 3 (25). - С. 64-74. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Народжуваність--Статистика--України

Знайти схожі

    Сенченко, Людмила Василівна.
    Центральні органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративно-правового регулювання демографічної політики в Україні [Текст] / Л. В. Сенченко // Держава і право. - 2009. - Вип. 44. - С. 321-326. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рубрики: Демографічна політика--Органи виконавчої влади--Україна
   Демографія--Соціальна політика--Адміністративне право--Україна
Анотація: Розглянуто адміністративно-правове регулювання демографічної політики в Україні центральними органами виконавчої влади. Проведено аналіз їх повноважень в даній сфері.

Знайти схожі

Рингач, Н. О.
Цінність здоров’я в Україні: від декларації до реалізації [Текст] / Н. О. Рингач, Л Й. Власик // Демографія та соціальна економіка. - 2021. - № 2. - С. 74-91
Рубрики: Здоров’я населення--Соціологічні дослідження
Анотація: Здоров’я є загальновизнаною цінністю та передумовою повноцінних життя, праці і соціальної реалізації людини, задоволення матеріальних і духовних потреб, її економіч ної, політичної, наукової, культурної діяльності. Метою статті було на основі сучасних підходів до сутності цінності здоров’я та належних позицій, задекларованих законодавством України, продемонструвати місце здоров’я та його охорони в ієрархії загальнолюдських цінностей; за результатами різних соціологічних досліджень охарактеризувати рівень відповідності реальної профілактичної активності проголошеній цінності здоров’я. Застосовано метод контент-аналізу (для вивчення сучасних поглядів на цінність здоров’я та відображення його у національному законодавчому полі) та соціологічний метод (для оцінки рівня відповідності між задекларованою цінністю здоров’я та реальною активністю, спрямованою на його збереження та укріплення). Здійснено компаративний аналіз низки опитувань населення (їх фрагментів), виконаних в Україні та за кордоном, що стосувалися важливості категорії здоров’я у переліку життєвих цінностей, пріоритетності витрат державного бюджету, розуміння громадянами європейських цінностей тощо. Проаналізовано результати дослідження з вивчення медичної активності економічно активного населення (18—69 років) Чернівецької області та опитування населення працездатного віку ( 18—59 років) у Дніпропетровській області 1. Також проаналізовано дані дослідження профілактичної активності лікарів первинної ланки у царині промоції здорового способу життя та усунення чинників ризику основних неінфекційних захворювань. Проведено паралелі з іншими соціологічними дослідженнями. У статті проілюстровано різницю між проголошенням основним законом (Конституцією України) найвищої соціальної цінності життя і здоров’я людини, та пріоритетності охорони здоров’я як напряму державної діяльності (Основами законодавства України про охорону здоров’я); поставленими задачами з реалізації країною Цілей Сталого Розвитку та розподілом видатків Державного бюджету України на поточний 2021 рік (зокрема, обсягом і часткою, виділеними на охорону здоров’я). У роботі доведено наявність соціально значущої проблеми значної розбіжності між ступенем проголошуваної людьми цінності здоров’я та реальною діяльністю з його збереження і укріплення. Обґрунтовано необхідність відображення концепції цінності здоров’я у соціальній політиці країни загалом та політиці у сфері громадського здоров’я зокрема; у повсякденній медичній практиці, передусім завдяки реальному пріоритетові профілактичної складової. Необхідними умовами втілення концепції цінності здоров’я визначено спадкоємність формування і реалізації політики при зміні урядів, стабільність та достатність наданих для її реалізації ресурсів та розвиток системи, орієнтованої на пацієнта (patient-centered system).

Дод.точки доступу:
Власик, Л Й.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

10.

Заяць, Т. А.
Ціннісні орієнтири інноваційного розвитку в Україні [Текст] / Т. А. Заяць // Демографія та соціальна економіка. - 2021. - № 2. - С. 3-21
Рубрики: Інноваційний розвиток
Анотація: У статті розглянуто проблеми формування й утвердження цінностей інноваційного розвитку як нових можливостей розвитку для держави, бізнесу та окремих домогосподарств. Необхідність прискорення соціально-економічного розвитку країни на інноваційних засадах завдяки їх сприйняттю у суспільстві як ціннісних орієнтирів та засобів мінімізації ризиків техніко-технологічного відставання України від європейських країн актуалізує цей напрям наукових досліджень. Метою статті є оцінка суспільного сприйняття цінностей інноваційного розвитку країни, виявлення бар’єрів, що стримують процес інноватизації в країні, та визначення напрямів їх мінімізації у перспективі. Новизною є результати узагальнення умов, необхідних для трансформації орієнтирів інноваційного розвитку у цінності, якими керуються різні суб’єкти при виборі моделі поведінки на ринку чи в конкретних життєвих ситуаціях. Застосовано такі методи до слі дження: системний аналіз, наукове узагальнення і порівняння, економіко-статистичний аналіз. З’ясовано, що на тлі невисоких міжнародних рейтингових оцінок України за параметром інновацій, нерівномірності їх впровадження у різних сферах економіки, падіння престижності науки проблематично поширити цінності інноваційного розвитку серед управлінських структур, суб’єктів середнього і малого бізнесу, громадських структур та окремих домогосподарств. В Україні позитивне суспільне сприйняття інновацій, відкритість до досягнень науки і техніки поєднується зі скептичним ставленням до їх ролі у повсякденні, — думкою про залежність від наукових досягнень, які можуть змінювати уявлення про вірне і хибне у житті кожної людини. Інституційна недовіра в українському суспільстві посилює недовіру до результатів інноваційної діяльності, передовсім наукових досліджень. Державна підтримка сфери інноваційної активності в країні залишається слабкою. У статті визначено основні бар’єри на шляху сприйняття суспільством інновацій як однієї з пріоритетних цінностей. Виявлено, що їх витоки криються в неефективності державного регулювання інноваційної діяльності підприємницьких структур, відсутності цілісної концепції вирішення стратегічних завдань розвитку країни на перспективу, обмеженості споживчих стратегій більшості домогосподарств. Розглянуто основні моделі стимулювання інновацій у світовій практиці, виокремлено їх цільові орієнтири, переваги і недоліки. Україна зусиллями держави, бізнесу, громадськості має розвивати європейську модель інноваційного розвитку, змінюючи сучасний формат взаємодії суб’єктів продуктивнішим на засадах довіри, партнерства, відповідальності.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)