Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Генеральний каталог ЧОУНБ

Картотека аналітичного опису періодичних видань

Бібліотека М.М.Фатова

Бібліотека О.М.Масана

Бібліотека О.С.Романця

Бібліотека Т.В.Покотило

Бібліотека В.І.Михайловсього

Шевченко Т. Г.

Хотинська бібліотека

Нотна бібліотека Й.М.Ельгісера

Бібліотека Д.М.Гнатюка

Бібліотека В.Д.Бялика

Бібліотека Т.П.Смолдиревої

Бібліотека І.Г.Чеховського

Бібліотека Я.Д.Кіршенблата

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>A=Коваль-Фучило, І. М.$<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи с 1 за 13

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : Поминальні голосіння в селі Сварицевичі: основні мотиви і специфіка виконання
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2012. - № 3. - С. 68-71
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Поминання (реліг.)-- Обрядовий фольклор --Україна
Обрядовий фольклор-- Поминання (реліг.)
Анотація: Статтю написано на матеріалі власних записів автора, здійснених у природній ситуації під час поминального оплакування померлих на Трійцю на цвинтарі с. Сварицевичі Дубровицького р-ну Рівненської обл. Висвітлено особливості побутування зазначеної традиції в цьому селі, проаналізовано основні мотиви голосінь.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : З рукописів національної бібліотеки у Варшаві
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2013. - N 1(січень-лютий). - С. 56-62
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Діалекти --Львів, місто (Україна)
Фольклор український --Львів, місто (Україна)
Анотація: У статті проаналізовано невідому розвідку польського історика Станіслава Ґізи, присвячену особливостям львівської говірки й опису дорадянського Львова. Праця написана польською мовою і зберігається у фондах Рукописного відділу Національної бібліотеки у Варшаві.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : Акценти сучасної польської фольклористики
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2013. - N 3(травень-червень). - С. 99-104: іл.
Предметні рубрики: Фольклористика
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : Похоронний обряд на Косівщині: семантика і номінація
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2013. - № 6. - С. 65-79
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Похоронні обряди-- Гуцули
Гуцули-- Похоронні обряди
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): народна номінація
Анотація: У статті проаналізовано номінацію та засоби супровідної вербалізації похоронного обряду на Косівщині як складову цілісного культурного обрядового тексту, яка називає реалії персонажного, акціонального, предметного, часового, локативного, музичного кодів.Дослідження здійснено на матеріалі, зібраному автором під час експедиційної роботи в селах Косівського району Івано-Франківської області. З метою діахронічного порівняльного аналізу залучено фіксації похоронної традиції початку XX ст.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : Увага до локальних досліджень
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2014. - N 5(вересень-жовтень). - С. 113-116: ілюстр.
Предметні рубрики: Села-- Етнографічні дослідження --Хижинці, село (Вн Вінницький р-н)
Села-- Етнографічні дослідження --Тур'є, село (Лв Буський р-н)
Села-- Етнографічні дослідження --Тарасовичі, село (Кв Вишгородський р-н)
Села-- Етнографічні дослідження --Бакота, село (Хм Кам'янець-Подільський р-н)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : Про затоплені села в польській етнології
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2017. - N 3(травень-червень). - С. 110-112: кольор. ілюстр.
Предметні рубрики: Села польські-- Історія
Анотація: Рецензія на книгу, присвячену переселеному селу.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : Ще раз про західні землі Польщі в післявоєнний період
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2018. - N 2(березень-квітень). - С. 114-119: ілюстр.
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Території-- Освоєння --Польща, 1945-1948
Міграційні процеси --Польща, 1945-1948
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): повернені землі польщі
Анотація: Студія Беати Галіцької "Польський дикий захід. Примусові міграції і культурне освоєння Надодрщини 1945-1948", культурознавця, професора Познанського університету імені Адама Міцкевича, співробітниці Польсько-німецького дослідницького інституту в Слубіцах, порушує проблему заселення й особливостей адаптації простору так званих повернених земель. Це колишня територія Третього рейху, яка була передана Польщі за умовами міжнародних Ялтинської та Потсдамської конференцій у 1945 році.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : Поміж правдою і пропагандою: українці на "повернених землях" Польщі
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2018. - N 4(липень-серпень). - С. 98-102: ілюстр.
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : У полі уваги - друга світова війна
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2018. - N 6(листопад-грудень). - С. 77-79
Предметні рубрики: Конференції і конгреси-- Друга світова війна (1939-1945 рр.) --Мюнхен, місто (Німеччина), 2018
Анотація: 22-24 жовтня 2018 року в Мюнхені відбулася четверта щорічна Міжнародна наукова конференція "Німеччина й Україна у Другій світовій війні", організована Німецько-українською комісією істориків. У науковому зібранні взяли участь дослідники з Німеччини, України, США, Швеції, Австрії та Франції. Загалом було виголошено двадцять доповідей.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : Номінація локусів та персонажів в оповідях про примусове переселення із зони затоплення
Місце публікування : Мовознавство. - 2020. - № 6. - С. 44-56
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Мовна картина світу-- Номінація-- Примусове переселення
Анотація: У статті проаналізовано найменування локусів та персонажів у спогадах про примусове переселення із зон затоплення внаслідок побудови ГЕС. Це продовження студій переселенської лексики, що її використовують переселенці у своїх спогадах і яка репрезентує вербальний образ примусового переселення. Номінація у спогадах розкриває особливості бачення пережитої події її учасниками, класифікує набутий досвід.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : Історія вивчення усних спогадів: позиція Максима Рильського і сучасні підходи
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2020. - N 3(травень-червень). - С. 112-117
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Усні спогади-- Вивчення
Усна історія-- Вивчення
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): усна історія--літературний текст--фольклорний текст--усні спогади
Анотація: У статті проаналізовано фольклористичні проблеми, порушені в статті Максима Рильського "Краса і велич на-родної творчості" (1957). Багато з цих проблем актуальні до нашого часу. Це стосується провідної проблеми фольк-лористики – визначення основного предмета дослідження, тобто означення меж такого явища, як фольклор, що є фольклором, які терміни використовують для його номінації.М. Рильський аналізує вживання терміна словесність на означення фольклору. Автор, покликаючись на авторитет словника Ушакова, словесністю вважав усю творчість, виявлену в слові, не лише в художньому слові. Термін народна поетична творчість не задовольняв Максим Тадейовича якраз у зв’язку з тим, що він не охоплював "споминів учасників визначних подій", які сьогодні дослідники номінують меморатами (усні спогади) і мемуарами (письмові спогади). І хоча ці тексти не надто художні, тобто їхня мова не така поетично довершена, як у класичних фольклорних жанрах, як-от обрядові та ліричні пісні, фольклористи, на думку Рильського, повинні залучати їх до поля свого дослідження. Удруге Максим Рильський згадав народні оповідання у визначенні терміна словесний фольклор, коли відстоював думку про те, що фольклор надалі активно побутує.Сьогодні ми щоразу переконуємося, що народне слово активно реагує на різні події, і результати цієї словесної діяльності важко вписати у звичну класифікацію фольклорних жанрів. Цю тенденцію помітив свого часу й М. Рильський, у переліку нових записів він знову не забув зазначити народні оповідання. На означення текстів, що їх сьогодні найчастіше називають усною історією, дослідник вжив такі номінації: оповідання, усні оповідання, розповіді, усні розповіді, оповідання бувалих людей, спомини учасників визначних подій. Цей перелік свідчить про те, що автор аналізованої розвідки надавав важливого значення усноісторичним текстам. Три терміни – розповіді, усні розповіді, спомини учасників визначних подій – свідчать, що М. Рильський усвідомлював принципову різницю між літературним і фольклорним текстом.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бех М. В., Бондаренко Г. Б., Коваль-Фучило І. М., Косицька З. М., Омельчук О., Таран О. Г.
Назва : Лохвиччина: етнографічне обстеження козацького краю
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2021. - N 1(січень-березень). - С. 95-109: кольор. ілюстр.
Анотація: Упродовж восьми днів (13-20 вересня 2020 р.) у Лохвицькому районі Полтавської області працювала комплексна наукова експедиція Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України у складі етнографів Миколи Беха, Галини Бондаренко, Олени Таран, фольклористки Ірини Коваль-Фучило й мистецтвознавиці Зінаїди Косицької. За короткий час роботи експедиції вдалося охопити 26 населених пунктів району. Всі учасники експедиції мають великий експедиційний досвід, тому було знято доступний зріз інформації, включаючи засоби аудіо-, відео- та фотофіксації матеріалу. У статті розповідається про перебіг експедиції.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль-Фучило І. М.
Назва : Мотив втраченого раю в оповідях про примусове переселення
Місце публікування : Народна творчість та етнологія. - 2021. - N 2(березень-квітень). - С. 87-96
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Усна історія-- Переселення
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): усна історія--затоплена територія--мотив "втрачений рай"
Анотація: У спогадах про примусові переселення, спричинені різними факторами, типовим мотивом є опис місця, яке довелося покинути не з власної волі. це місце у розповідях набуває ідеальних рис, образу втраченого раю. Ідеалізація найчастіше виявляється в описах мальовничих краєвидів, багатих природних ресурсів, успішного господарювання, особливо дружної громади, а також у свідомому, а радше - неусвідомленому замовчуванні чи применшуванні негативних спогадів, пов'язаних із втраченим місцем. Такі ж тенденції простежуються в розповідях інших примусових мігрантів, зокрема українців - переселенців операції "Вісла", коли доволі часто саме ідеалізованими описами рідного села розпочинають спогади. Посиленню ідеалізації сприяє використання бінарної опозиції, на полюсах якої розташовані дві локації - утрачене село і вимушене місце поселення. часто така конструкція - це поетична картина покинутого краєвиду на противагу ділянці, яку люди отримали на переселеному місці. Типовою рисою опису втраченого села є численні мікротопоніми. Таке розмаїття номінації жодного разу не трапляється в описі нових поселень, де майже немає мікротопонімів. На противагу маємо тут номінації зі семантикою необжитості, невпорядкованості: величезне нічиє поле, участки, приділена земля.Своєрідною, непрямою формою ідеалізації утраченого раю є постійне декларування готовності переселитися знову на затоплений простір, щойно з нього спустять воду.Сьогодні набули поширення різні форми соціальної активності з метою меморіалізації затоплених сіл: щорічні зустрічі переселенців, видання книжок про переселені населені пункти, відкриття пам'ятних знаків поблизу водосховищ. Розповіді про такі зустрічі стали типовим мотивом у спогадах про переселення. обов'язковими складовими на зустрічах переселенців є спільне трапезування, виконання пісень, спогади про затоплене село, фотографування. У спогадах підкреслюється взаємна приязність між колишніми односельцями.Ще одна нова оригінальна соціальна активність - щорічні змагання під назвою "Заплив “дніпро ревучий”. Учасники запливу мають подолати трикілометрову відстань між двома берегами канівського водосховища вільним плаванням. Уперше така подія сталася 2016 року. У 2019 році відбувся четвертий такий заплив. Можна припустити, що такі громадські ініціативи зумовлені й потребою людей бачити своїх колишніх земляків, і тим, що в людей з'явилася фінансова спроможність реалізувати цю потребу.
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)