Головна Спрощенний режим Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Картотека аналітичного опису періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>A=Голян, В. А.$<.>
Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20  
1.


   
    Аграрне природокористування в Україні: інституціональне підгрунтя, основні тенденції та фінансово-економічні механізми раціоналізації [Текст] / А. М. Сундук [та ін.] // Економіка та держава. - 2018. - № 9. - С. 19-29 : табл.; граф. - Бібліогр. с. 29 (7 назв)
Рубрики: Природокористування--Сільськогосподарське освоєння--Фінансування
Анотація: Встановлено, що основними складовими аграрного природокористування виступають: господарське освоєння земельно-ресурсного потенціалу (обробіток грунту, внесення органічних і мінеральних добрив та насіння, а також засобів захисту рослин, випасання худоби та інше використання сільськогосподарських угідь для розвитку тваринництва); сільськогосподарське водокористування (сільськогосподарське водопостачання, використання води на зрошення, створення протиповеневих та протипаводкових дамб на гірських територіях та в гумідній зоні); меліоративні заходи (агролісомеліорація, гідромеліорація, фітомеліорація, хімічна меліорація (вапнування та гіпсування грунтів)); здійснення заходів з охорони земель (створення протиерозійних ставків, водоскидних споруд, берегоукріплень, залуження сильнодеградованої і забрудненої шкідливими речовинами ріллі, створення валів-канав, валів-терас, валів-доріг). Виявлено, що інституціональне підгрунтя еколого-деструктивного аграрного природокористування в Україні є взаємозв'язком між інституціональними обмеженнями і пастками та надмірною уніфікацією фінансово-економічного забезпечення природоохоронних проектів і виникненням господарських перегинів в аграрному природокористуванні, що призводить до посилення проявів виснажливого землекористування, монокультуризації землеробства, зменшення масштабів здійснення заходів по охороні земель, а також проведення половинчатих меліоративних заходів.Обгрунтовано, що інституціональною пасткою раціоналізації аграрного природокористування є невідповідність між господарськими пріоритетами використання сільськогосподарських угідь та вимогами природоохоронного законодавства, що зумовлено намаганням переважної більшості сільськогосподарських товаровиробників максимізувати прибуткові надходження на основі максимально можливого господарського освоєння земельно-ресурсного потенціалу.


Дод.точки доступу:
Сундук, А.М.; Голян, В.А.; Андрощук, І.І.; Савчук, В.В.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

2.


    Герасимчук, З. В.
    Екологічні вектори економічної глобалізації [Текст] / Герасимчук З. В., Голян В. А. // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 4. - С. 193- 198. - Бібліогр.: с. 198 ( 11 назв )
Рубрики: Економіка природокористування--Економічна глобалізація--Екологічні вектори
Анотація: У статті досліджується екологічна складова економічної глобалізації світогосподарських зв"язків. Порушується проблема перегляду пріоритетів соціально- економічного розвитку окремих країн світу через виснаженність природно- ресурсного потенціалу.


Дод.точки доступу:
Голян, В. А.

Знайти схожі

3.


    Голян, В. А.
    Еколого-економічні проблеми землекористування в Україні [Текст] / В. А. Голян, А. І. Крисак // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 1. - С. 117 - 124. - Бібліогр.: 10 назв. - Табл., рис.
Рубрики: Земельні ресурси--Землекористування--Охорона земельних ресурсів--Відтворення земельних ресурсів
Анотація: Розкрито значення земельних ресурсів для розвитку продуктивних сил. Досліджено основні тенденції використання, відтворення та охорони земельних ресурсів в Україні.


Дод.точки доступу:
Крисак, А. І.

Знайти схожі

4.


    Голян, В. А.
    Трансформація системи фінансових відносин у лісовому секторі на засадах бюджетної економії та самоокупності [Текст] / В. А. Голян, О. М. Шубалий // Фінанси України. - 2015. - № 12. - С. 81-93. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лісове господарство--Лісокористування--Україна
Анотація: У статті розкрито основні проблеми в системі фінансових відносин у лісовому секторі, зокрема щодо фіскального регулювання спеціального лісокористування.


Дод.точки доступу:
Шубалий, О. М.

Знайти схожі

5.


    Голян, В. А.
    Інституціональне середовище комплексного розвитку аграрного сектора: пріоритети та механізми удосконалення [Електронний ресурс] / В. А. Голян, А. І. Гордійчук, Д. М. Шмаров. - Електрон. журн. // Економіка та держава. - 2019. - № 3. - С. 23-29 : граф. - Бібліогр. с. 29 (9 назв)
Рубрики: Сільськогосподарське виробництво--Експорт
Анотація: Виявлено, що в нинішніх умовах має місце таке інституціональне середовище розвитку аграрного сектора, яке створює сприятливі передумови для розширеного відтворення потенціалу великих аграрних формувань та ускладнює роботу середнього та малого аграрного підприємництва, зорієнтованого на виробництво трудомісткої сільськогосподарської продукції та на розвиток тваринництва. Встановлено, що необхідною передумовою комплексного розвитку аграрного сектора є удосконалення інституціонального середовища сільськогосподарського виробництва та переробно-харчового підприємництва. Обгрунтовано, що забезпечення комплексного розвитку аграрного сектора національної економіки дасть можливість подолати сировинну спрямованість експортних поставок сільськогосподарської та продовольчої продукції і збільшити обсяги виробництва продукції з високою доданою вартістю у переробно-харчовому сегменті. Доведено, що повільне переведення діяльності сільськогосподарських товаровиробників на принципи комплексності пов'язане з недосконалістю інституціонального середовища розвитку аграрного сектора в цілому. Встановлено, що першочергового умонтування в інституціональне середовище розвитку сільськогосподарських та переробно-харчових виробництв потребують інститути, які забезпечують диверсифікацію джерел інвестиційного забезпечення проектів підвищення рівня комплексності використання ресурсно-виробничого потенціалу аграрного сектора. Доведено, що в умовах неусталеності ринкових інститутів в агропромислових ланцюгах варто прискорити процес створення сучасних форм організації агропромислового виробництва на основі угод публічно-приватного партнерства, що дасть можливість напряму використати переваги децентралізації влади для розширеного відтворення потенціалу агропромислової сфери територіальних утворень. Встановлено, що вагомим фактором підвищення рівня капіталізації переробно-харчового бізнесу є розбудова індустрії утилізації рослинних та тваринних відходів з метою виробництва цінних кормових добавок та різних видів біологічного палива. Обгрунтовано, що значні резерви зростання рівня комплексності розвитку аграрного сектора національної економіки пов'язані з перепрофілюванням незадіяних виробничих майданчиків переробно-харчових виробництв з метою налагодження виробництва біоетанолу, що підвищить рівень прибутковості суб'єктів агропромислового підприємництва та зміцнить енергетичну самодостатність національної економіки.

Перейти к внешнему ресурсу: В.А. Голян та ін.

Дод.точки доступу:
Гордійчук, А.І.; Шмаров, Д.М.

Знайти схожі

6.


    Голян, В. А.
    Аналіз основних тенденцій використання водних ресурсів та шляхів їх економіки [Текст] / В. А. Голян // Статистика України. - 2008. - № 4. - С. 30-35. - Библиогр.: с. 35 (9 назв)
Рубрики: Водні ресурси України--Використання--Економія


Знайти схожі

7.


    Голян, В. А.
    Державне регулювання інституціональних змін у лісовому секторі економіки України: теоретико-методологічний контекст [Текст] / В. А. Голян, С. В. Петруха, В. Ф. Рошкевич // Економіка та держава. - 2018. - № 11. - С. 8-14 : табл. - Бібліогр. с. 14 (10 назв)
Рубрики: Лісове господарство--Податкова політика
Анотація: Встановлено, що базовою методологічною передумовою державного регулювання інституціональних змін у лісовому секторі виступає ідентифікатор основних його складників із врахуванням галузевих особливостей забезпечення стійкості функціонування ланцюга генерування доданих вартостей у лісовому господарстві, деревообробній, меблевій, целюлозно-паперовій, лісохімічній промисловості та зміни матеріально-речової субстанції деревної сировини. Виявлено, що значним інституціональним розривом у системі державного регулювання розвитку переробних ланок лісового сектора є надмірна звуженість джерел та методів фінансово-економічного забезпечення реалізації пріоритетів модернізації і реконструкції матеріально-технічної бази підприємств деревообробної, меблевої, целюлозно-паперової та лісохімічної промисловості, тому важливого значення набуває подальша інституціоналізація форм фінансового забезпечення розвитку переробних ланок лісового сектора, зокрема через залучення коштів вітчизняних та іноземних приватних інвесторів (інвестиційних компаній, банків, трастових фондів та приватних підприємницьких структур). У статті сформовано авторський підхід до структуризації напрямів державного регулювання інституціональних змін у лісовому секторі, який виокремлює фіскальну (відміна ввізного мита на сучасне деревообробне обладнання, упорядкування системи адміністрування лісової ренти, надання пільг для виробників твердого біопалива з деревини), фінансово-кредитну (формування спеціалізованої установи по кредитуванню деревообробних пріоритетів, компенсація частини процентної ставки комерційним банкам за кредитні ресурси, які надаються суб'єктам переробних ланок лісового сектора, що впроваджують інноваційні технології, застосування лізингових схем для модернізації деревообробних виробництв), бюджетну (бюджетне фінансування лісоохоронних та лісогосподарських заходів, субсидування проектів утилізації неліквідної деревини, фінансування заходів за рахунок коштів Зведеного бюджету України по зміні цільового призначення самозаліснених сільськогосподарських угідь), технічного регулювання (сертифікація та маркування лісової, деревообробної, целюлозно-паперової та лісохімічної продукції) складові, що сприятиме подоланню інвестиційного дефіциту у всіх фазах лісопродуктового ланцюга.


Дод.точки доступу:
Петруха, С.В.; Рошкевич, В.Ф.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

8.


    Голян, В. А.
    Еколого-економічні аспекти оцінки ефективності господарської освоєності водноресурсного потенціалу [Текст] / В.А. Голян // Актуальна проблеми економіки. - 2005. - № 3. - С. 150 - 158. - Бібліогр.: с. 157 (10 назв).
Рубрики: Економіка природокористування України--Водні ресурси--Ефективність використання
Анотація: У статті порушено проблему визначення ефективності господарської освоєнності водноресурсного потенціалу та залучення водних ресурсів у відтворювальний процес на основі використання прийомів регресійного моделювання. Визначено чинники, що злійснюють вирішальний вплив на темпи, пропорції та масштаби водокористування.


Знайти схожі

9.


    Голян, В. А.
    Економічна криза в Україні: феномен "голландської хвороби" та рецидив "ресурсного прокляття" [] / В. А. Голян // Економіка та держава. - 2016. - № 7. - С. 4-15. - Бібліогр. с. 15 (8 назв)
Рубрики: Природокористування--Економічні кризи--Україна
Анотація: Виявлено системні суперечності в економічному регулюванні природокористування та управлінні природними ресурсами, проявами яких виступають квазирінковисть та половинчатість земельної реформи, збереження рудиментів командно-адміністративної економіки в управлінні лісовим господарством, неформальна передача у володіння, користування та розпорядження корпоративним утворенням мінерально-сировинних ресурсів.

Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

10.


    Голян, В. А.
    Економічне регулювання комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектору: принципи побудови та суб'єктно-об'єктна база [Текст] / В. А. Голян, Д. М. Шмаров, Т. С. Миклуш // Економіка та держава. - 2021. - № 4. - С. 47-52 : табл. - Бібліогр. с. 52 (7 назв)
Рубрики: Агропромислові комплекси--Економічне регулювання
Анотація: У статті обгрунтовується доцільність формування сучасної системи економічного регулювання комплексного розвитку переробно-харчових виробництв з метою подолання галузевих та структурних перегинів між сировинним та переробним сегментами національного АПК. Встановлено, що існуючий інструментарій регуляторного впливу держави на аграрний сектор охоплює надмірно уніфікований набір методів, важелів та інструментів, що не забезпечує належної мотивації підприємницьким структурам до підвищення рівня комплексності використання сільськогосподарської сировини. Обгрунтовано, що високий рівень ефективності регуляторного впливу держави на відтворювальні пропорції у переробній ланці аграрного сектору буде забезпечено на основі врахування комплексу принципів: принципу синергізму, принципу цілісності, принципу безвідходності, принципу усунення структурних диспропорцій, принципу подолання сировинної спрямованості національного АПК, принципу збереження продовольчої спрямованості аграрного сектора, принципу диверсифікації та розширеного відтворення потенціалу переробно-харчових виробництв, принципу конвергенції, принципу екологізації агропродовольчих ланцюгів. Доведено, що формування сучасної системи регуляторного впливу на комплексний розвиток переробно-харчових виробництв має, передусім базуватися на дотриманні принципу синергізму, який передбачає максимізацію ефективності поєднання матеріально-речової субстанції сільськогосподарської сировини та допоміжних компонентів переробно-харчових виробництв у відтворювальному процесі. Встановлено, що суб'єктно-об'єктна база економічного регулювання комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора має охоплювати суб'єкти регуляторного впливу (міжнародні та державні інститути, місцеве самоврядування, самоврядні організації, торгово-промислові палати, об'єднання роботодавців, галузеві об'єднання), які здійснюють надання дорадницьких послуг, бюджетно-податкову та фінансово-кредитну підтримку різноманітним суб'єктам агропродовольчого підприємництва, а також забезпечують імплементацію європейських технічних регламентів та стандартів якості і безпечності харчових продуктів. Доведено, що основною метою регуляторного впливу держави на суб'єкти агропродовольчого підприємництва є підвищення рівня прибутковості не за рахунок механічного нарощення обсягів виробництва, а за рахунок комплексного використання сільськогосподарської сировини.


Дод.точки доступу:
Шмаров, Д.М.; Миклуш, Т.С.
Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)

Знайти схожі

 1-10    11-20  
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)