Резнікова, Н. В. Вплив конкуренції інфраструктурних проєктів США та КНР на глобальну економічну кон'юнктуру та економічну безпеку країн, що розвиваються: боргові, технологічні і фінансові важелі тиску на сталий розвиток [Электронный ресурс] / Н. В. Резнікова, В. Г. Панченко, О. А. Іващенко. - Електрон. журн. // Економіка та держава. - 2021. - № 8. - С. 10-16. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Зовнішня політика--Економічна безпека--США--КНР Анотація: У статті, мета якої полягає у аналізі інфраструктурних проєктів, запропонованих США за підтримки країн G7 та проєкту КНР, з позицій їхнього потенційного впливу на глобальну економічну кон'юнктуру та економічну безпеку країн, що розвиваються, з виокремленням боргових, технологічних і фінансових важелів тиску на сталий розвиток, було акцентовано увагу на інституційних інструментах глобального суперництва. Порівняння проєктів "Відновимо світ у його кращому варіанті" (B3W) та "Пояс і шлях" (BRI) дозволило встановити відмінності в цілепокладанні: якщо перший заявлено як дієвий інструмент інфраструктурного розвитку країн з низьким і середнім рівнем доходів з метою нівелювання існуючих інфраструктурних асиметрій з акцентом на навколишньому середовищу, зусиллях з боротьби з корупцією, вільному потоці інформації та забезпеченні таких умов фінансування, які дають змогу країнам, що розвиваються, уникнути потрапляння у боргову пастку, то другий є знаковою зовнішньополітичною ініціативою президента Китаю Сі Цзіньпіна і найбільший в історії глобальний проєкт у галузі інфраструктури, який передбачає фінансування і будівництво доріг, електростанцій, портів, залізниць, мереж 5G і оптоволоконних кабелів у всьому світі. Встановлено, що останнім часом саме Китай є єдиною країною, яка пропонує фінансування проєктів критично важливої інфраструктури у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, а висока конкурентоспроможність продукції його підприємств пояснюється не регуляторною конкуренцією, а здатністю швидко перейти від планування до будівництва і високою координацією діяльності будівельників, фінансистів і державних чиновників. Проаналізовано аргументи експертного середовища з країн G7 на користь визнання факту сповідування Китаєм "перегонів по низхідній" (race to the bottom) як стратегі] підвищення конкурентоспроможності продукції національного виробництва, що передбачають свідоме заниження екологічних і соціальних стандартів аж до використання примусової праці, що, як наслідок, гарантує Китаю перемогу в ціновій конкуренції. Виявлено вплив зазначених проєктів на прогрес у реалізації Цілей сталого розвитку (Sustainable Development Goals), а саме: занижені соціальні стандарти очікувано позначаються на помірному зростанні якості життя, що, зрозуміло, не може не спричинити незадовільну реалізацію Цілей сталого розвитку, які, зокрема, передбачають поліпшення добробуту (Ціль 1 "Ліквідація бідності", Ціль 2 "Ліквідація голоду", Ціль 3 "Краще здоров'я і добробут", Ціль 10 "Зменшення нерівності", Ціль 8 "Гідна робота і економічне зростання"), а ігнорування екологічного порядку денного — нехтування Цілі 6 "Чиста вода і санітарія", Цілі 12 "Відповідальне споживання і виробництво", Цілі 13 "Боротьба із змінами клімату", Цілі 14 "Збереження морських екосистем", Цілі 15 "Збереження екосистем суші". Водночас акцент китайської сторони на Цілі 9 "Індустріалізація, інновації та інфраструктура" не ставиться під сумнів. Перейти к внешнему ресурсу: Н.В. Резнікова та ін. Дод.точки доступу: Панченко, В.Г.; Іващенко, О.А. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене) |