Гірняк, Мар'яна.     Символ світла в романі «Отчий світильник» Романа Федоріва [Текст] / Мар'яна Гірняк // Слово і час. - 2020. - № 6. - С. 31-46. - Бібліогр. в кінці ст. Рубрики: Українська література--Проза--Роман, 20-21 ст. Кл.слова (ненормовані): символ -- світло -- сонце -- вогонь -- свіча -- світильник -- людина -- митець -- просвітлення Анотація: У статті зосереджено увагу на символічних значеннях, яких набуває світло залежно від свого матеріального вираження у романі Р. Федоріва «Отчий світильник», зокрема на оригінальній авторській інтерпретації символу, поширеного не лише в українській, а й у світовій культурі. Сонце в романі асоціюється з потугою природи, внутрішньою силою та чистотою людини. Вогонь є джерелом світла й тепла, володіє силою очищення, тому часто сприймається як оберіг дому і символ любові. Амбівалентність вогню (вогонь життя і вогонь смерті) репрезентує протилежні первні світобудови та людської природи. Свіча символізує прозріння людини, виявляється віщим знаком чи провідником до по-тойбічного світу. Роль «світильника», що є джерелом духовного просвітлення, у романі виконують рідна земля, праведна людина, тексти культури, митці та вчителі, які допомагають шукати істину та передавати її наступним поколінням. Дод.точки доступу: Федорів, Роман Миколайович (укр. письм., лауреат Шевченків. премії (1995), ред. часопису «Дзвін», нар. депутат СРСР (1989-1991) ; 1930-2001) \про твір\