Бричка, С. Я.     Одержання стабільних нанодисперсій оксиду церію для процесів теплообміну [Текст] / С. Я. Бричка, Б. І. Бондаренко // Енерготехнології та ресурсозбереження. - 2020. - № 2. - С. 36-42. - Бібліогр.: с. 40, 42 (15 назв) Рубрики: Нанотехнології Анотація: Описано створення стійких колоїдних розчинів із застосуванням оксиду церію та органічних стабілізаторів для забезпечення кращих показників теплообміну порівняно з істинними розчинами. Колоїди оксиду церію одержували його осадженням з водного розчину нітрату церію водним розчином аміаку у присутності полімеру при інтенсивному перемішуванні за кімнатної температури. Одержано низку нанорозмірних дисперсій оксиду церію, стабілізованих полівінілпіролідоном, з розміром часток оксиду 1-10 нм. Вміст СеО2 в одержаних дисперсіях становив 1,72-10-3, 5-15-10-3, 8,6Описано створення стійких колоїдних розчинів із застосуванням оксиду церію та органічних стабілізаторів для забезпечення кращих показників теплообміну порівняно з істинними розчинами. Колоїди оксиду церію одержували його осадженням з водного розчину нітрату церію водним розчином аміаку у присутності полімеру при інтенсивному перемішуванні за кімнатної температури. Одержано низку нанорозмірних дисперсій оксиду церію, стабілізованих полівінілпіролідоном, з розміром часток оксиду 1-10 нм. Вміст СеО2 в одержаних дисперсіях становив 1,72-10-3, 5-15-10-3, 8,6- 10-3, 1,21-10-2, 1,72-10-2 % при вмісті полімеру 1-10-3 моль/л, pH дисперсій становив 8-9. Електронномікроскопічні зображення одержаних нанодисперсій засвідчили вузький розподіл колоїдних часток та наночасток оксиду церію за розмірами. Колоїдні частки являють собою макромолекулярні клубки полівінілпіролідону з нанизаними наночаст-ками оксиду. В об'ємі органічної матриці розміром 20-50 нм розміщено 10-40 часток оксиду церію розміром 1-10 нм. Розподіл за розмірами часток дисперсій, встановлений методом фотон-кореляційної спектроскопії, має дві області максимумів для кожного зразка. Перший максимум для дисперсій всіх досліджених концентрацій належить до часток діаметром 5-6 нм, які, на нашу думку, є частками оксиду церію як у полімерних клубках, та, ймовірно, є вільними від стабілізатора. Другий максимум у залежності від зразка спостерігається при 30-70 чи 100-300 нм та належить до колоїдних часток полівінілпіролідону з інкапсульованими частками оксиду церію. Встановлено статичну стабільність одержаних нанодисперсій оксиду церію з полівінілпіролідоном протягом двох років за стандартних умов, порівняну з істинним розчином полімеру. Запропоновано за методом УФ-спектроскопії контролювати відтворюваність технології одержання матеріалів. Випробування теплопровідності одержаної 1,72-10-3 %-ої стабільної нанодисперсії оксиду церію виконувалися при 50 °С відносно дистильованої води з коефіцієнтом теплопровідності 0,65 Вт/(м-°С). Виявлено збільшення коефіцієнта теплопровідності для нанодисперсій на 4-6 %, що є значною величиною для розбавлених розчинів. Дод.точки доступу: Бондаренко, Б.І. Немає відомостей про примірники (Джерело у БД не знайдене)