Гончаренко, Олег.     Хрест-о!-Мати-Я [Текст] : [поезії] / Олег Гончаренко // Дзвін. - 2016. - № 9/10. - С. 5-12. - Зміст: Так хочеться змінить не маску, а обличчя! ; Склю вікна душі - в пусту ставлю крижини ; А хто тобі сказав, старцю, що ти - поет? ; Коли й болить, я всотую блакить ; І стогне ще душа, мов хата на вітрах ; Не вистача добра і совісті мовчати ; Все добре у мені - з коханої лиця ; Ти й пазурами вже очей не продереш ; Рятує тільки шум воскреслої трави ; Якщо літа - згори, то (точно!) чарівний покотиться клубок ; Збираючись рано, вертаючись пізно... ; Воюю хтозна з ким. Сумую з ворогами... ; Тут не запам'ятають нас, сумних ; Подвигнусь на небачену любов ; Я знаю: все належно промайне ; А й залишились - я і ти ; Кому воно й треба - убоге "знаття"? ; Це - час для прощення і саме час - для мсти ; Хоч на п'ядь знову термін відсунути суду ; І не живу - вертаюся в життя ; За кожним кроком глибшають сліди... ; Ще один рік проминув і розтав ; І як зі скелі витиснути волю?! ; Всосати кров все легшає землі... ; Вітри сніги роздмухують, як піну... ; Десь, мабуть, стався простору прорив ; Та їх й не треба - прорви голосінь ; Щоб за Майданом колосилось поле ; Буває, що біль різко так пройма ; Та ще любить я годен все-таки ; А хочеться горіти ще напрочуд ; Тож ти звучиш. Й звучатимеш до ранку... Рубрики: Художня література--Поезії--Україна, 20-21 ст.